Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти
I Загальні положення
Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти розроблено відповідно до Законів України «Про освіту» , «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки України, направлених на реалізацію Концепції Нової української школи, наказу МОН України «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти» від 16.01.2020 № 54, Рекомендацій до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти «Внутрішня система забезпечення якості освіти: Абетка для директора» Державної служби якості освіти України, Статуту закладу.
Метою запровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти є виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в закладі, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, оцінювання причин відхилень від цілей, забезпечення міцної основи для ініціатив щодо її ефективного та сталого розвитку.
Функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти, згідно зі статтею 26 Закону України «Про освіту», забезпечує керівник закладу.
При розбудові внутрішньої системи забезпечення якості освіти за основу були взяти такі принципи:
· Дитиноцентризм.
· Автономія закладу передбачає самостійність у виборі форм і методів навчання, визначення стратегії і напрямів розвитку, які відповідають нормативно-правовим документам.
· Цілісність системи управління якістю освіти.
· Постійне вдосконалення. Педагогічний колектив закладу постійно працює над вдосконаленням освітньої діяльності шляхом гнучкості до змін в освітній сфері та створення нових можливостей.
· Вплив зовнішніх чинників. Система освітньої діяльності не є замкнутою, на неї впливають зовнішні чинники – засновник, місцева громада, освітня політика держави.
· Гнучкість і адаптивність. Освітня діяльність змінюється під впливом сучасних тенденцій розвитку суспільства. Педагогічний колектив плідно працює над удосконаленням фахових компетенцій шляхом підвищення кваліфікації за різними напрямами,зокрема на курсах підвищення кваліфікації, участі у вебінарах і тренінгах,семінарах та практикумах , самоосвіті.
ІІ Складові внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти
Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти має такі складові:
· стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти;
· система та механізми забезпечення академічної доброчесності;
· оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
· оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково-педагогічної) діяльності педагогічних працівників ;
· оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу ;
· забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
· забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом;
· створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.
ІІІ Напрями внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти
Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти має такі напрями:
· освітнє середовище;
· система оцінювання освітньої діяльності учнів та навчальних досягнень дітей дошкільного віку;
· система педагогічної діяльності;
· система управлінської діяльності.
ІV Критерії самооцінювання забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти
1. Критерії самооцінювання освітнього середовища закладу.
1.1.У закладі дотримано вимоги санітарно-гігієнічних правил і норм, приміщення, територія закладу охайні та доглянуті.
1.2.Заклад забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми.
1.3. Дизайн освітнього середовища закладу функціональний та дозволяє максимально ефективно використовувати приміщення та територію закладу в освітньому процесі.
1.4. Здобувачі освіти та працівники закладу обізнані та дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій .
1.5. Педагогічні працівники закладу обізнані щодо правил поведінки у разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях.
1.6. У закладі створено умови для здорового харчування.
1.7. У закладі створено умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті.
1.8. У закладі застосовуються підходи для адаптації та інтеграції учнів та вихованців до освітнього процесу, професійної адаптації працівників.
1.9. Заклад планує та реалізує діяльність щодо протидії будь-яким проявам дискримінації, булінгу.
1.10. У закладі оприлюднено правила поведінки учасників освітнього процесу, що забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини.
1.11. Керівництво закладу, педагогічні працівники обізнані щодо ознак різних форм булінгу, іншого насильства та дотримуються порядку реагування на їх прояви.
1.12. У закладі організована робота психологічної служби, у тому числі для психологічного супроводу учасників освітнього процесу, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу, іншого насильства.
1.13. Заклад взаємодіє з органами та службами щодо захисту прав дітей, правоохоронними органами, у тому числі залучає їх до заходів із запобігання булінгу, іншому насильству.
1.14. Приміщення, територію закладу облаштовано з урахуванням принципів універсального дизайну та розумного пристосування.
1.15. У закладі застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу, інша необхідна підтримка здобувачів освіти з особливими освітніми потребами.
1.16. Заклад взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до розроблення індивідуальних програм розвитку та іншої необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти.
1.17.Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями, ведення здорового способу життя, екологічно доцільної поведінки, заняття спортом.
1.18.Бібліотека функціонує як інформаційний центр.
2. Критерії самооцінювання системи оцінювання здобувачів освіти закладу
2.1. Здобувачі освіти отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень.
2.2. Система оцінювання в закладі сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання.
2.3. У закладі здійснюється аналіз результатів і динаміки навчальних досягнень учнів та вихованців.
2.4. У закладі створено умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.
2.5. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти у закладі спрямоване на відстеження їх індивідуального прогресу.
2.6. Здобувачі освіти вважають оцінювання результатів навчання справедливим і об’єктивним.
2.7. Заклад формує у здобувачів освіти свідоме та відповідальне ставлення до результатів власної освітньої діяльності.
2.8. Заклад сприяє самооцінюванню та взаємооцінюванню здобувачів освіти.
3. Критерії самооцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу.
3.1. Педагогічні працівники здійснюють планування своєї діяльності з урахуванням умов і специфіки роботи закладу, аналізують результативність планування.
3.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, форми організації освітнього процесу, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти відповідно до освітньої програми.
3.3. Педагогічні працівники розробляють індивідуальні освітні траєкторії для здобувачів освіти, які цього потребують.
3.4. Педагогічні працівники у своїй діяльності забезпечують наскрізний процес виховання, який формує загальнолюдські цінності, патріотизм.
3.5. Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації у різних формах, у тому числі щодо методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
3.6. Педагогічні працівники беруть участь у дослідно-експериментальній роботі, в інноваційних освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти.
3.7. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі.
3.8. Педагогічні працівники створюють освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо), навчальні програми, освітні проекти, поширюють педагогічний досвід.
3.9. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства та особистісно орієнтованого навчання.
3.10. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками з питань удосконалення освітньої діяльності здобувачів освіти та якості освіти, забезпечують постійний зворотній зв’язок.
3.11. У закладі існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці педагогічних працівників.
3.12. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та творчої діяльності дотримуються академічної доброчесності, у тому числі під час оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.
3.13 Педагогічні працівники забезпечують дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти, у тому числі через систему оцінювання.
4. Критерії самооцінювання управлінських процесів закладу освіти.
4.1. У закладі затверджено стратегію розвитку закладу освіти, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.
4.2. Річне планування та відстеження його результативності у закладі здійснюються відповідно до стратегії розвитку та з урахуванням освітньої програми закладу.
4.3. У закладі здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі розроблених та оприлюднених стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.
4.4. Керівництво закладу планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання закладу.
4.5. Розподіл обов’язків та повноважень між керівництвом закладу забезпечує ефективне управління закладом , сприяє вдосконаленню якості освітньої діяльності.
4.6. У закладі наявна система інформаційного забезпечення (у тому числі електронний документообіг) та створене автоматизоване середовище для роботи з даними.
4.7. Керівництво закладу вживає заходів для створення психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивне спілкування учасників освітнього процесу та сприяє формуванню їх взаємної довіри.
4.8. Заклад оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.
4.9. Керівництво закладу на основі розробленого та оприлюдненого положення про академічну доброчесність забезпечує дотримання його вимог, виявляє порушення та вживає заходів для протидії їм.
4.10. Керівник закладу формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми.
4.11. Керівництво закладу через систему матеріального та морального заохочення мотивує працівників до якісної роботи, у тому числі педагогічних працівників до саморозвитку, здійснення методичної, інноваційної, дослідно-експериментальної роботи.
4.12. Керівництво закладу сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.
4.13. У закладі дотримуються права учасників освітнього процесу.
4.14. Керівництво закладу комунікує з учасниками освітнього процесу та громадою.
4.15. Керівництво закладу створює умови для розвитку громадського самоврядування, сприяє здобувачам освіти у виявленні громадянської активності та ініціативи, взаємодії з місцевою громадою.
V Процедури забезпечення якості освіти
1. Політика і процедури вивчення якості освітньої діяльності та якості освіти складається з таких компонентів :
• система внутрішніх моніторингів якості освітньої діяльності та якості освіти;
• самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти;
• система оцінювання навчальних досягнень учнів та вихованців;
• професійне зростання керівних та педагогічних працівників;
• забезпечення публічності інформації про діяльність закладу освіти;
• забезпечення академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників і учнів;
• запобігання та протидія булінгу (цькуванню);
Основною процедурою забезпечення якості освіти є моніторинг освітньої діяльності, що передбачає створення спеціальної системи збору, обробки, зберігання і поширення інформації про стан освітньої системи закладу для поліпшення його подальшого функціонування та розвитку.
Практична реалізація процедур забезпечення якості освіти відображається в річному та стратегічному планах роботи закладу.
2. Принципи проведення моніторингу якості освіти:
- систематичність та системність;
- прозорість моніторингових процедур та відкритість;
- об’єктивність одержання та аналізу інформації під час моніторингу;
- відповідальне ставлення до своєї діяльності суб’єктів, які беруть участь у підготовці та проведенні моніторингу.
3. Об’єкти моніторингу в закладі:
- знеособлена інформація про учасників освітнього процесу;
- освітні та управлінські процеси в закладі;
- різні види діяльності учасників освітнього процесу;
- умови здійснення освітньої та управлінської діяльності;
- результати запровадження освітніх змін, інновацій;
- стан організації освітнього процесу в дошкільному та шкільному підрозділах закладу;
- результати навчання та розвитку здобувачів освіти, формування їх компетентностей;
- здобувачі освіти шкільного підрозділу
- батьки, інші законні представники здобувачів освіти.
5. Процедура підготовки та проведення моніторингу
5.1 Етапи проведення моніторингу:
- планування та підготовка моніторингу (формулювання проблеми, що досліджуватиметься; визначення мети та завдань моніторингу; розрахунок і формування вибірки, оцінка її репрезентативності; визначення критеріїв і показників оцінювання результатів дослідження тощо);
- проведення дослідження із залученням учасників дослідження
- збір та оброблення результатів моніторингу;
- аналіз та інтерпретація (узагальнення та пояснення результатів, визначення закономірностей, формулювання висновків тощо) результатів моніторингу;
- оприлюднення результатів моніторингу (інформування про результати моніторингу).
5.2. Форми проведення моніторингу:
- безпосереднє одержання інформації від учасників дослідження (за допомогою спостереження, інтерв’ювання тощо);
- опосередковане одержання інформації від учасників дослідження (у письмовій та/або електронній формі, із залученням експертів тощо);
- одержання інформації без залучення учасників дослідження (за допомогою вивчення документації, статистичної або оперативної інформації тощо).
5.3. Моніторинг в закладі здійснюють:
- директор школи та його заступники;
- органи, що здійснюють управління у сфері освіти;
- органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками, учнями та батьками;
- громадськість.
5.4. Методи збору інформації, інструменти та джерела отримання інформації
5.4.1. Опитування:
• анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків);
• інтерв’ю (з педагогічними працівниками);
• фокус-групи (з батьками, учнями, педагогами);
5.4.2.Аналіз документації:
•виконання річного плану роботи;
• виконання рішень педагогічної ради;
• заповнення класних журналів та іншої документації шкільного підрозділу
• плани освітньої діяльності дошкільного підрозділу;
5.4.3. Спостереження за освітнім процесом та освітньою діяльністю шкільного та дошкільного підрозділів закладу
• навчальні досягнення здобувачів освіти;
• педагогічна діяльність ( проведення навчальних занять);
• освітнє середовище (санітарно-гігієнічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових майданчиків, робота їдальні, вплив середовища на навчальну діяльність тощо);
5.4.4. Аналіз даних та показників, які впливають на освітню діяльність:
• система оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти шкільного та дошкільного підрозділів закладу;
• підсумкове оцінювання учнів;
• фінансування закладу освіти;
• кількісно-якісний кваліфікаційний склад педагогічних працівників.
VІ Підсумки самооцінювання внутрішньої системи якості освіти Рефлексія.
1. Результати самооцінювання внутрішньої системи якості освіти зазначаються у звіті, який готує суб’єкт моніторингу (відповідно до Програми).
2. Підходи до самооцінювання: кількісний, описовий і комбінований.
3. Отримані результати вивчення внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти розглядаються на засіданні педагогічної ради. Щорічний звіт оприлюднюється на сайті закладу.
4. Визначені за результатами вивчення внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти шляхи вдосконалення стають одним із джерел для розроблення річного плану роботи закладу освіти, Плануються конкретні кроки для виправлення проблемних питань та підвищення якості освітньої діяльності.
